Культура
Сартанський грецький театр - єдиний з країн колишнього СНД, який входить в каталог театрів грецької діаспори світу, єдиний із зарубіжних театрів, який у вересні брав участь в грецькому театральному фестивалі в Афінах, і єдиний, що ставить спектаклі на давньогрецькому румейських діалекті. Нинішньої зими він готується відзначати свій десятирічний ювілей. Ймовірно, до цієї дати і, з огляду на внесок театру в відродження і збереження румейської діалекту, розвиток грецької культури, а також дружбу між Україною і Грецією, в Маріупольській міськраді було прийнято рішення підготувати документи на присвоєння театру звання народного. Але процес цей заморожений, адже, за словами його творця і керівника Марії Гайтан, в даний час театру офіційно ... не існує, а значить, затія з присвоєнням йому звання народного не більше ніж фарс.
Доля Марії
Життя Марії Георгіївни Гайтан, як і життя багатьох людей її покоління, складалося нелегко. Працювати вона почала ще школяркою - потреба змусила: батько загинув на війні, а мама виховувала трьох дітей. Марія з шістнадцяти років продавала в місцевому клубі квитки в кіно. А після закінчення школи її відправили до Харкова освоювати професію кіномеханіка. Вивчившись, дівчина повернулася в клуб і зайняла місце в кінобудці. Але хотілося вчитися далі, і вона вступила до Донецького культпросвітучилище на режисерське відділення. Після закінчення училища її призначили директором Палацу культури в Сартані. Нелегко довелося спочатку юному директору, але стало можливим реалізувати безліч цікавих задумів. Перш за все відродити ансамбль "Сартанські самоцвіти", який колись був у селищі. Репертуар "Самоцвєтів" поповнювався місцевим грецьким фольклором, який ентузіасти збирали по селах, - піснями, обрядами, танцями. Почала формуватися концертна програма, потягнулася в ансамбль молодь. Правда, в ті застійні роки незабаром на Марію Гайтан почалися гоніння "за націоналізм" з вимогою "все припинити". І колектив, і керівника мордували перевірками документів, контролем діяльності "Самоцвєтів". В результаті начальство вирішило звільнити Марію Гайтан з формулюванням "за розвал ідеологічної і культурно-виховної роботи". Правда, звільнити не вдалося - її відстояв міський відділ культури. Проте, репетиції ансамблю довелося конспірувати заняттями драматичного гуртка. Так, на напівлегальному становищі "Сартанські самоцвіти" проіснували кілька років. У 1970-му ситуація погіршилася після того, як Гайтан, обурена тим фактом, що під час всесоюзного перепису її односельці грецької національності називали себе росіянами або українцями, написала лист в "Известия", де висловила свій протест "підтасовуванням фактів". Після цього пішли виклик на бесіди в КДБ, нові гоніння, колектив довелося розпустити.
