Цю статтю я пишу вже не для членів Товариств Греків України і не для керівництва Федерації. Замість відповіді на поставлені запитання, які цікавлять всіх греків України, таких як:
- Чому за 20 років ні один член товариства недонецького регіону не зміг потрапити на державні програми відпочинку дітей і людей старшого віку?;
- Чому ні один член грецьких товариств недонецького регіону не може отримати необхідну медичну допомогу в медичному центрі , побудованому меценатом Андреасом Атенсом для всіх греків України?;
- Що це за Донецька благодійна регіональна організація " Медичний центр " Гіппократ" з 7 засновниками - фізичними особами?
Та інші прості запитання. В першу чергу я отримав потік бруду і обвинувачень в зраді, провокаціях, меркантилізмі, бажанні очолити Федерацію, стати депутатом, влізти ближче до грошей тощо. Епітетів як наші українські " опоненти" , так і залучені з Греції ( особливо відмітився один із керівників Секретаріату Кіріяк Іорданов з друзями, який практично в день опублікування моєї статті українською , вже розмістив підготовлену заздалегідь невідомо ким статтю у себе на сторінці в соціальних мережах) опоненти вживали як далеко невиховані люди. З їх дописів для мислячої людини , якщо відкинути всі ці епітети та образи, стають зрозумілими далекоглядні плани в першу чергу " московських " стратегів та їх прислужників як в Греції ,так і в першу чергу в Украіні.
Цю статтю я пишу для мислячих і розумних людей різних національностей - греків , українців, росіян, вірмен, грузинів,... Це стаття - не провокаційна, а спроба розібратися в фактах, подіях, які вже відбулися. А також попередити суспільство, передбачити негативні події до яких нас штовхають в нав'язаній " гібридній " війні.
В березні 2018 року за пропозицією Голови Федерації грецьких товариств України Проценко-Пічаджи О.І. до Києва , а потім ще до 5 міст України приїжджає активістка грецького руху, письменниця Валіда Будагова зі своєю книгою " Тємєтєрон". Ця книга , як виявляється попередньо видається Фондом російсько-грецького мецената Івана Саввідіса. В Україні - грошима Федерації і частково моїми особистими ( це до моїх " меркантильних " намірів). До книги мною була написана передмова для греків України. Кожен в книзі побачив своє. Я , в першу чергу , порівнявши події , які відбулися в Грузії в 90-х роках та привели до масового виїзду ( практично втечі), репатріації понтійських греків до Греції, запросив читача замислитися над подіями тотожними тим, які сьогодні відбуваються в Україні і зрозуміти, спробувати щось змінити для того, щоб не повторити долю грузинських понтійських греків. Як так сталося, що в Грузії до влади прийшли крайні праві і Грузія стала " Грузією для грузин", як відбувалися події які привели до того , що понтійські греки , проживши на території Грузії дві сотні років, вимушені були залишити оселі, майно і стати репатріантами. Починати своє життя з нуля: з підвалів з крисами, з миття унітазів в будинках корінних греків ( не всім , як пану Кіріакосу вдалося від одної бюрократичної кормушки пристати до іншої). За даними 1989 року в Грузії проживало 100 000 греків, за наступні 17 років їх чисельність зменшилася до 2000 осіб. Це залишилися практично одні бідні люди похилого віку. І вже на місці проживання греків , батьківщині пана Кіріакоса в Цалкінському районі проживає до 80% аджарців та до 20% сванів. І як стало зрозуміло з поведінки народжених в Грузії таких , як пан Кіріакос , вони за цей час незважаючи на позитивні зміни які відбулися в Грузії та горе і війну, яку принесла Російська федерація, знаходяться в своїх поглядах на боці країни - окупанта, «русского мира», отримуючи відповідне фінансування для своєї діяльності і втручання в справи інших держав. І вони сьогодні продовжують їздити до окупованого Криму, Донецька, повчаючи всіх, піднімаючи вой та істерику, якщо щось йде не по їхньому. Як так сталося , що українці, яких ці пани хають на кожному кроці, та українські греки стали центром уваги таких панів?
Чи їх життя та перенесені втрати нічому не навчило? Вони не зрозуміли і по сьогоднішній день, що все горе , всі проблеми йдуть від Російської імперії, який би одяг вона не одягала. Ще 240 років назад , наприклад Єкатєріна під дулами Суворовських солдат ( нам все життя розповідали за них , як " чудо-богатирів" і за великого генералісимуса Олесандра Васільєвича) примусово вигнала з осель і повела греків в незнайомі степи . Половина репатріантів за час подорожі померло. Що це за " велика нагорода" від російського уряду? Що не було б геноциду греків- понтійців, якщо російська армія не повернулася до греків спиною і кинула своїх одновірців на поталу османцям та молодотюркам. Ще треба згадати дружбу монстрів Леніна і Ата-Тюрка та радянську допомогу золотом, зброєю, гарматами, радниками на чолі з Фрунзе ( пам'ятник якому і сьогодні прикрашає одну із площ Турції). По сьогоднішній день Росія не визнала геноцид греків , вірмен і продовжує вже обніматися з Ердоганом. Вони ці " бюрократи від грецького руху" не зрозуміли, що в країнах , де греків прийняли гостинно та захистили від знищення є нарешті своя державність. Є - держава, державна мова, своя історія і культура. Що Україна , як і Грузія є унітарна держава зі своїм державним устроєм. В якій і мови не може йти за якісь автономії , тим більше , що нав'язується різними Чорноморськими об'єднаннями. Нав'язується закордонними структурами та попихачами в услужінні цих структур. На світ божий витягнута стара заїжджена тема - " Грецька автономія". Пан Харлампій Полотідіс згадує , що ще в 1991 році було прийнято рішення про створення на теренах СРСР Грецької автономної республіки. Вона повинна була бути створена або в Гіліджику, або в Приазов'і, або в Керчі. Ці ж пани розписуються за всіх греків України: " Більшість з греків-українців , з ким довелось спілкуватися , бажають жити на своїй узаконеній автономній батьківщині!" І скільки лідер українських греків Олександра Проценко зробила би , як би у неї був би цілий уряд Грецькоі автономноі республіки? Ось так і не менше. В Гіліджику - вже не цікаво, в Криму - Путін пообіцяв дати грекам статус корінного народу, а не кримським татарам. За те, щоб кримські греки продовжували ці путінські авантюри щедро виділяється фінансування. Тільки " Національний благодійний фонд РФ" під керівництвом генерал-лейтенанта ФСБ Носова В.О. виділив на ці заходи за час окупації 5 225 770 рублів, а Фонд Івана Саввідіса, координатора Периферії країн Чорного моря в рік виділяє 1 300 000 рублів.
І далі інформація для роздумів і висновків. Хто і куди веде греків України? Хто є провокатор? І хто вчергове хоче з греків України замість їх захисту і допомоги зробити " пішаків" в нав'язаній зовні грі???
В жовтні 2012 року Федерацією грецьких товариств України створюється " Грецьке Азовське казачество ". В Грецькому культурному центрі " Меотіда" ( м. Маріуполь) проголошується Головна мета створення Грецького " казачества" :" Ходотайствовать перед Президентом Украины В.Ф.Януковичем о создании и финансировании программы по выделению земель в АР Крым гражданам Украины с греческой родословной, чьи предки были выселены из Крыма". Так і записано -" родословной" ( газета " Приазовский рабочий" номер 103 від 25.092012 року). Що візьмеш з " казаків"? Родословна так родословна. 240 років ніхто не думав повертатися до Криму, деякі товариства святкували навіть таку подію , як велике благо. А тут вирішили наприкінці 2012 року повертатися. Для цього створюють в подальшому цілу " казацьку " дивізію імені Святителя Ігнатія Маріупольського. Для чого? Федерація з таким зверненням мала можливість безпосередньо кожен день звертатися до уряду України, а тим більше до В.Ф. Януковича, без створення "кавалерійської" Дивізії. Але створюється ціла Дивізія. Така введена військова одиниця дуже нехарактерна для козацького руху України. Звичайно - це паланки, курені. А тут - військова одиниця - Дивізія , а це передбачає до 20 000 чоловік в строю. Тобто кожного дорослого грека зібралися одягнути в штани з лампасами і з благословення Олександри Іванівни Проценко відправити до Криму здобувати землі і Святі права. Як заявляє Верховний отаман Грецького Азовського " казацтва" Василь Якименко :" Сегодня пришло время для исторической справедливости , а именно возвращения греков в Крымские земли". Шиються невідомо за який кошт генеральські мундири, залучаються Святі отці з МП з благословенням на " святу справу", і вже в грудні 2012 року Атаман на зборах Федерації рапортує , що крім дітей з дитячого садочку до лав Дивізіі залучені " Феодосійський " і "Керченський " казацькі" полки. Тобто розвертається ціла колись " кадрована" дивізія. Вже заступник Голови Федерації Надія Чапні заявляє:" Правительство Крыма поддержало инициативу греков Приазовья". А ми всі дуже добре пам'ятаємо хто тоді очолював уряд Криму. Тобто все дуже відповідально і з великим піднесенням. На початку 2013 року Верховний головнокомандувач Василь Якименко відбуває до Москви " златоглавоі" до Великого козацького кругу ( не на Запоріжжя, ні до Києва) за консультаціями з відповідною підтримкою. Після повернення з Москви разом з Головою Федерації грецьких товариств Проценко-Пічаджи О.І. відкриває в вигляді " двох каменюк по 12 тон" так званий пам'ятник на березі Азовського моря. Як сказав отаман В.Якименко:" Три роки назад йому наснився сон про штрафбат ( мабуть фільму надивився) і сьогодні увіковічує пам'ять штрафбатівців ( яких взагалі в Приазов'і ніколи не було. Але мабуть " гроші" з'явилися ї їх треба було кудись витрачати). Далі В. Якименко починає активну роботу по рекрутаціі греків для переїзду до Криму. Не тільки по Приазов'ю , але й в Черкасах, і в Миколаєві, і в Херсоні. Дехто послухав нового " Ігнатія" і сьогодні в Криму перебуває з магаданськими паспортами. Вся ця ідея Федерації з "казаками" викликає в Україні, і в самому Маріуполі тільки сміх. В соціальних мережах з'являються відгуки :" Большого абсурда и в голову не прийдет. Это как евреи-ниндзя. Сартана в этом цирке не участвует. Придумывают неспроста". Повідомляють інформацію щодо самого Атамана :" Якименко был лишён всех званий и наград. Исключён с реестра. Не имеет права называть себя казаком". Ось такого Верховного Атамана обрала Олесандра Іванівна для " святої справи". В Украіні є таке прислів'я :" Який їхав , таку взяв". Якраз для нашої ситуації. Якась розумна людина в тих же дописах пише :" Все это смешно и одновременно уродливо. Просто так ничего не бывает. Опять таки кто-то в этом видит свой интерес . А быдло этому способствует". Згоден з цим дописувачем - комусь це було потрібно. Створення воєнізованого формування, зв'язок з російськими " Казаками", які вже у 2014 році воювали в Україні, завчасне провокування конфлікту з місцевими мешканцями Криму ( для того і дивізія), підняття в черговий раз " грецького питання" ( хоча хто кому з греків в попередні роки забороняв переїжджати до Криму?), перетворення Криму в " порохову бочку" України.