Київське міське товариство греків ім. Костянтина Іпсіланті
Громадська організація «Союз греків України»

Послання Заступника Міністра п. Константиноса Власиса з нагоди відзначення Всесвітнього Дня Грецької Мови (9 лютого 2021 року)

Послання Заступника Міністра п. Константиноса Власиса з нагоди відзначення Всесвітнього Дня Грецької Мови (9 лютого 2021 року)

День торжества Грецької Мови покликаний служити не простим нагадуванням про безперервну тяглість нашої мови у часі, але і визнанням її позачасового внеску у формування глобального світу. Саме у цьому визнанні полягає суть запровадження щорічного відзначення цього Дня. 

Грецька Мова існує вже понад п’ять тисячоліть, починаючи від її первісної ранньої форми, близько 3000 років до н.е., до сьогодні. Попри численні корегування, яких вона зазнала упродовж віків, вона залишається тією ниткою, яка поєднує віхи тисячоліть у цілісну історичну часову послідовність.

Її історичність сягає такої глибини у часі, що за нею безапеляційно визнають першість мови, яка першою закодувала найвищі лексичні референції як щодо абстрактних, так і щодо технічних понять, запровадила вселенські цінності, заклала підвалини та сформувала концептосферу західної цивілізації. Французька вчена-філологиня та елліністка Жаклін де Ромійї вважала, «що якби Греція попросила вилучити з нашої мови грецькі слова, які вона нам позичила, західна цивілізація зазнала б краху». Цей резерв для нашої країни є непорушним примножувачем м’якої, але структурної сили.

Грецька Мова – це почуття. Вона нерозривно пов’язана з грецькою національною ідентичністю, серцем та розумом греків, які через її слова пізнали магію вираження свого багатого душевного світу. У її словах вони знайшли спосіб консолідуватися у часі та творити. Грецька Мова є мовою поетичною. По праву Греція була вшанована та пишається двома Нобелівськими преміями, подарованими їй Георгіосом Сеферисом та Одисеасом Елітисом, які поєднували слова дивовижним чином у неймовірні образи.

Це мова Діонісіоса Соломоса, який подарував нам гімн «до Свободи», наш Національний Гімн. Вшановуючи кожного року 9 лютого пам'ять нашого національного поета, ми згадуємо його слова: «Хіба можу я думати про щось інше, окрім свободи та мови».

Прекрасне знання італійської мови та довгий час перебування в Італії не завадили оповідуванню його почуттів, мовного та життєвого досвіду грецькою мовою. Це - оповідування, яке наклало свій відбиток на народження сучасної Греції. Мільйони греків та численні філелліни по всіх куточках світу сьогодні є живим прикладом його неповторної чарівності.

Проте, риса, яка робить нашу Мову унікальною – це образ життя. Греки у своєму намаганні інтерпретувати світ створили слова, які мають властивість наділяти смислом буття, давати визначення реальному, такому, що існує, але й трансцедентному, такому, що є поза досвідом людини. Слова, які точно відтворюють дискретні, самостійні поняття, ідеї та цінності. Демо-кратія, Філо-софія, Діа-лог, Благо-діяння*. Ця риса характерна для Грецької Мови упродовж усього її історичного шляху.

За посередництва Грецької Мови, мови Євангелія та текстів Отців Церкви, поширилося та продовжує передаватися і сьогодні, вселюдське послання Істини, Віри, Любові та Миру.

«Від часів, коли говорив Гомер, до сьогодення ми говоримо, дихаємо та співаємо тією самою мовою», пише Георгіос Сеферис, коротко та образно передаючи позачасовий характер, емоційне багатство та бачення життя та розуміння суті, відображені у Грецькій Мові. Її викладання є обов’язком усіх нас задля збереження та поширення грецької Культури.

Константінос Власіс

4 лютого 2021 г.

Μήνυμα Υφυπουργού κ. Κωνσταντίνου Βλάση με αφορμή τον εορτασμό για την Παγκόσμια Ημέρα Ελληνικής Γλώσσας

(9 Φεβρουαρίου 2021)

 Η ημέρα εορτασμού της Ελληνικής Γλώσσας δεν αποτελεί απλώς μία υπενθύμιση της αδιάλειπτης συνέχειας της γλώσσας μας στον χρόνο, αλλά και μία αναγνώριση της διαχρονικής συνεισφοράς της στο παγκόσμιο γίγνεσθαι. Σε αυτήν ακριβώς την αναγνώριση βρίσκεται η ουσία της καθιέρωσης του ετήσιου εορτασμού της.  

Η Ελληνική Γλώσσα μετρά περισσότερα από πέντε χιλιάδες χρόνια ζωής, από την πρωτοελληνική μορφή της, περίπου το 3000 π.Χ. έως σήμερα. Παρά τις πολλές αναπροσαρμογές της στο διάβα των αιώνων, αποτελεί το νήμα που συνδέει τις σημειακές στιγμές χιλιάδων ετών σε μία ενιαία ιστορική χρονογραμμή. Η ιστορικότητά της ταξιδεύει τόσο βαθιά στον χρόνο, ώστε να της αποδίδονται αναντίρρητα τα σκήπτρα της γλώσσας που κωδικοποίησε, πρώτη, ανώτερες λεξιλογικές αναφορές τόσο σε αφηρημένες όσο και σε τεχνικές έννοιες, που καθιέρωσε οικουμενικές αξίες και που θεμελίωσε και διαμόρφωσε το εννοιολόγιο του δυτικού πολιτισμού. Σύμφωνα με την Γαλλίδα ακαδημαϊκό και Ελληνίστρια Jacqueline de Romilly «αν η Ελλάδα ζητούσε να αφαιρέσουμε από την γλώσσα μας τις ελληνικές λέξεις που μας δάνεισε, ο δυτικός πολιτισμός θα κατέρρεε». Αυτή η παρακαταθήκη αποτελεί έναν αδιάσειστο πολλαπλασιαστή ήπιας μεν, αλλά δομικής ισχύος για τη χώρα μας.

Η Ελληνική Γλώσσα είναι συναίσθημα. Άρρηκτα συνδεδεμένη με την ελληνική εθνική ταυτότητα, την καρδιά και τον νου των Ελλήνων, οι οποίοι στις λέξεις της ανακάλυψαν τη μαγεία της έκφρασης του πλούσιου ψυχικού κόσμου τους. Στις λέξεις της βρήκαν τον τρόπο να εδραιώνονται στον χρόνο και να δημιουργούν. Η Ελληνική Γλώσσα είναι γλώσσα ποιητική. Εύλογα η Ελλάδα σεμνύνεται διαχρονικά για τα δύο βραβεία Νόμπελ που της χάρισαν ο Γεώργιος Σεφέρης και ο Οδυσσέας Ελύτης, σμιλεύοντας τις λέξεις κατά τρόπο μοναδικό. Είναι η γλώσσα του Διονυσίου Σολωμού, ο οποίος μας χάρισε τον ύμνο «εις την Ελευθερίαν», τον Εθνικό μας Ύμνο. Τιμώντας κάθε χρόνο στις 9 Φεβρουαρίου τη μνήμη του εθνικού μας ποιητή, θυμόμαστε τα λόγια του: «Μήγαρις ἔχω ἄλλο στὸ νοῦ μου, πάρεξ ἐλευθερία καὶ γλῶσσα». Η άριστη γνώση της ιταλικής και η μακρά παραμονή του στην Ιταλία,    δεν στάθηκαν εμπόδιο στην εξιστόρηση της αισθητικής, γλωσσικής και βιωματικής πορείας του στα ελληνικά. Εξιστόρηση, η οποία άφησε χαραγμένο το αποτύπωμά της στη γέννηση της σύγχρονης Ελλάδας. Tα εκατομμύρια των Ελλήνων και πολλών φιλελλήνων σε κάθε γωνιά της γης σήμερα, αποτελούν ζωντανό παράδειγμα της απαράμιλλης γοητείας της.

Το χαρακτηριστικό, ωστόσο, που κάνει τη Γλώσσα μας μοναδική είναι ότι αποτελεί στάση ζωής. Οι Έλληνες, στην προσπάθειά τους να ερμηνεύσουν τον κόσμο, δημιούργησαν λέξεις, οι οποίες έχουν την ιδιότητα να δίνουν νόημα στην ύπαρξη, να οδηγούν στη διαπίστωση του πραγματικού, του υπαρκτού, αλλά και του υπερβατικού. Λέξεις που αποδίδουν με ακρίβεια αυθύπαρκτες έννοιες, ιδέες και αξίες. Δημο-κρατία, Φιλο-σοφία, Διά-λογος, Αγαθο-εργία. Το χαρακτηριστικό αυτό διατρέχει την Ελληνική Γλώσσα σε όλη την ιστορική της πορεία.

Μέσω της Ελληνικής Γλώσσας, της γλώσσας των Ευαγγελίων και των Πατερικών Κειμένων της Εκκλησίας, διαδόθηκε και συνεχίζει να διαδίδεται ως σήμερα, το πανανθρώπινο μήνυμα της Αλήθειας, της Πίστεως, της Αγάπης και της Ειρήνης.  

«Από την εποχή που μίλησε ο Όμηρος ως σήμερα, μιλούμε, ανασαίνουμε και τραγουδούμε την ίδια γλώσσα» γράφει ο Γεώργιος Σεφέρης, αποδίδοντας λιτά και  παραστατικά τη διαχρονικότητα, τον συναισθηματικό πλούτο και τη στάση απέναντι στη ζωή και στην ουσία, όπως αντανακλώνται στην Ελληνική Γλώσσα. Η διδασκαλία της αποτελεί καθήκον όλων μας για τη διατήρηση και τη διάδοση του ελληνικού Πολιτισμού.

 ΚΩΝΣΤΑΝΤΙΝΟΣ ΒΛΑΣΗΣ

4 Φεβρουαρίου 2021

Інші новини

  • Послання Заступника Міністра Закордонних Справ Греції пана Андреаса Кацаніотиса до Греків Зарубіжжя з нагоди відзначення роковин 28-го Жовтня
    Культура
    Співвітчизники та співвітчизниці! Річниця 28-го жовтня 1940 року для Греків усього світу є днем пам’яті та пошани. Сьогодні вшановується однодушність та згуртованість, з якими наші предки повстали проти шантажу імовірного загарбника. Вони голосно заявили «ОХІ - НІ» фашизмові та нацизму. І в цьому гордому «ОХІ» зосереджена віра Греків у вселюдські цінності свободи, справедливості та відданості національним ідеалам. Відмова Греції здатися силам Осі на світанку 28-го жовтня вмить запульсувала загальним запалом народу, який брав зброю в руки, щоб захистити святу землю Батьківщини. Відвага Греків викликала страх у народів, і дружніх, і ворожих до нас, ставши синонімом героїзму, прикладом єднання народу, який не скорився перед перевагою ворога. Але натомість зібрав сили і ринувся у бій, доводячи, що жодну чисельну чи військову перевагу не можна порівняти з силою духу та серця.
  • Μήνυμα Υφυπουργού Εξωτερικών, Κωνσταντίνου Βλάση, προς τον Απόδημο Ελληνισμό για την εορτή του Πάσχα
    Культура
    Αγαπητοί συμπατριώτες και συμπατριώτισσες, απανταχού Έλληνες και Ελληνίδες, Χαίρομαι ιδιαίτερα γιατί η μεγάλη εορτή της Ορθοδοξίας, το Πάσχα, μου δίνει την ευκαιρία να επικοινωνήσω για μία ακόμη φορά μαζί σας, τους Έλληνες Απόδημους σε όλα τα μήκη και πλάτη της γης, που ζείτε και δημιουργείτε στο εξωτερικό, έχοντας πάντα στην καρδιά και στην ψυχή σας την Ελλάδα. Η προκοπή και η πρόοδός σας, στον τομέα που ο καθένας από εσάς έχει επιλέξει, μας κάνει ιδιαίτερα υπερήφανους. Το Πάσχα, ο εορτασμός της Λαμπροφόρου Ανάστασης του Κυρίου, αποτελεί για εμάς τους Έλληνες ημέρα ανάτασης. Μετά το μαρτύριο του Πάθους, ο θάνατος νικάται και ο Σταυρός γίνεται σύμβολο ελπίδας. Είναι η ελπίδα που μας κράτησε ενωμένους και δυνατούς κατά τη χρονιά που πέρασε, μία από τις πιο δύσκολες χρονιές των τελευταίων ετών. Πέρυσι την ίδια εποχή αναγκαστήκαμε, εξαιτίας της πανδημίας που έπληξε τον πλανήτη, να εορτάσουμε απομονωμένοι από τους αγαπημένους μας, μακριά από τις κατανυκτικές Ακολουθίες και από την τήρηση των τοπικών εθίμων που εμείς οι Έλληνες ιδιαιτέρως τιμούμε και διατηρούμε. Ήταν, όμως, υποχρέωσή μας να το πράξουμε για τους συνανθρώπους μας, αλλά και για εμάς τους ίδιους. Σε αυτήν τη δύσκολη στιγμή, η ελπίδα ότι θα νικήσουμε μας κράτησε όρθιους.
  • Життя чудових греків України. Серця віддані Елладі.
    Культура
    До книги увійшли унікальні дослідні, документальні та ілюстровані матеріали, які розповідають про діяльність видатних грецьких патріотів, меценатів і просвітителів братів Феодосія, Зоя, Анастасія, Михайла та Миколи Зосімов, що жили на рубежі XYIII-XIX...