Київське міське товариство греків ім. Костянтина Іпсіланті

Немає пророку у своїй Вітчизні?

Немає пророку у своїй Вітчизні?

Сартанський грецький театр - єдиний з країн колишнього СНД, який входить в каталог театрів грецької діаспори світу, єдиний із зарубіжних театрів, який у вересні брав участь в грецькому театральному фестивалі в Афінах, і єдиний, що ставить спектаклі на давньогрецькому румейських діалекті. Нинішньої зими він готується відзначати свій десятирічний ювілей. Ймовірно, до цієї дати і, з огляду на внесок театру в відродження і збереження румейської діалекту, розвиток грецької культури, а також дружбу між Україною і Грецією, в Маріупольській міськраді було прийнято рішення підготувати документи на присвоєння театру звання народного. Але процес цей заморожений, адже, за словами його творця і керівника Марії Гайтан, в даний час театру офіційно ... не існує, а значить, затія з присвоєнням йому звання народного не більше ніж фарс.

Доля Марії

Життя Марії Георгіївни Гайтан, як і життя багатьох людей її покоління, складалося нелегко. Працювати вона почала ще школяркою - потреба змусила: батько загинув на війні, а мама виховувала трьох дітей. Марія з шістнадцяти років продавала в місцевому клубі квитки в кіно. А після закінчення школи її відправили до Харкова освоювати професію кіномеханіка. Вивчившись, дівчина повернулася в клуб і зайняла місце в кінобудці. Але хотілося вчитися далі, і вона вступила до Донецького культпросвітучилище на режисерське відділення. Після закінчення училища її призначили директором Палацу культури в Сартані. Нелегко довелося спочатку юному директору, але стало можливим реалізувати безліч цікавих задумів. Перш за все відродити ансамбль "Сартанські самоцвіти", який колись був у селищі. Репертуар "Самоцвєтів" поповнювався місцевим грецьким фольклором, який ентузіасти збирали по селах, - піснями, обрядами, танцями. Почала формуватися концертна програма, потягнулася в ансамбль молодь. Правда, в ті застійні роки незабаром на Марію Гайтан почалися гоніння "за націоналізм" з вимогою "все припинити". І колектив, і керівника мордували перевірками документів, контролем діяльності "Самоцвєтів". В результаті начальство вирішило звільнити Марію Гайтан з формулюванням "за розвал ідеологічної і культурно-виховної роботи". Правда, звільнити не вдалося - її відстояв міський відділ культури. Проте, репетиції ансамблю довелося конспірувати заняттями драматичного гуртка. Так, на напівлегальному становищі "Сартанські самоцвіти" проіснували кілька років. У 1970-му ситуація погіршилася після того, як Гайтан, обурена тим фактом, що під час всесоюзного перепису її односельці грецької національності називали себе росіянами або українцями, написала лист в "Известия", де висловила свій протест "підтасовуванням фактів". Після цього пішли виклик на бесіди в КДБ, нові гоніння, колектив довелося розпустити.

Опала тривала сім років, поки не настав 1978 року - один із найщасливіших для ансамблю. У країні почалося відродження фольклору, всі раптом зрозуміли його безцінну значимість і кинулися рятувати те, що ще збереглося в народі. У Донецьку в той рік проводили огляд фольклорних колективів, і "Самоцвіти" Марії Гайтан, всього за десять днів примудрившись відновити майже весь свій репертуар, зайняли перше місце. Настав, нарешті, їх зоряний час, а за ним постановки нових номерів, поїздки, виступи і нагороди.

Але Марія Георгіївна не звикла ні жити спокійно, ні на лаврах спочивати, і в 1985-му вона почала штурмувати нові рубежі. Так, побувавши в Сухумі, дізналася, що там в місцевих школах викладають грецьку мову. І подумалося їй: а чому б і в її рідній Сартані дітям не вивчати грецьку? Зібрала більше тисячі підписів односельців і відправилася з ними "пробивати питання в Москву на з'їзд". В результаті через час з Донецького обкому прийшло розпорядження: ввести викладання грецької мови в місцевій школі. Правда, виконане воно було лише через три роки, багато в чому завдяки наполегливості Марії Гайтан ...

Після відходу на пенсію за віком з посади директора палацу Марія Георгіївна виїхала на Кіпр, жила також у Греції, їздила до дочки до Франції. Перебуваючи за кордоном, як і раніше цікавилася грецьким рухом в Маріуполі і Сартані. У 1999-му трагічну звістку про загибель своєї вихованки, талановитої грецької співачки Тамари Каци змусило Марію Гайтан повернутися в Сартану. Біля могили Тамари вона пообіцяла залишитися в селищі і створити тут грецький театр. "Тамара знала про мою давню мрію і підтримувала цю ідею. Ми навіть намітили поставити п'єси "Жертва Авраама" і "Леонтій Хонагбей". І я зважилася", - розповідала згодом Марія Георгіївна.

Народження і становлення театру

У листопаді 1999 року вона повернулася на роботу в Будинок культури. Вивісила оголошення про набір в грецьку театральну студію. Намітила цілі і завдання. 4 січня 2000 року скликала установчі збори по створенню грецького національного театру в селищі Сартана. Збори ухвалили: створити національний грецький театр на базі міського Будинку культури ім. Тамари Каци, звернутися до державних та приватних підприємств з проханням про надання матеріальної підтримки для становлення театру.

Відкриття театру відбулося 2 грудня 2000 року прем'єрою вистави "Жертва Авраама" Сартанські рапсода Дем'яна Бгадіци (1850-1906). У постановці були задіяні актори у віці від 7 до 70 років. Вистава мала великий успіх. Вдячні глядачі стоячи аплодували артистам. Народження театру відбулося.

В театр на роботу Марія Гайтан запросила режисера-постановника С.М.Непряхіна, хормейстера, хореографа, звукорежисера, художника. Причому роботу професіоналів оплачувала з власної кишені, грошима, заробленими за час перебування за кордоном.

У червні 2002 року з виставою "Жертва Авраама" колектив брав участь у Міжнародному фестивалі античної драми "Боспорські агони" у Керчі. Сартанські самодіяльний театр тоді виступав на одній сцені з відомими театрами Москви, Петербурга, Києва, Вірменії, Німеччини, Польщі, Греції. За успішний виступ сартанцев нагородили дипломом, а на ім'я міського голови Маріуполя фонд "Босфор" передав лист подяки. Окрилена успіхом, відразу ж після повернення Марія Георгіївна стала шукати спонсорів, але всі старання були марними. Однак вона не здавалася. У театру не було коштів для існування, а вона почала працювати над сценарієм для нової п'єси, використовуючи мотиви творчості греків Приазов'я, а також твори Сартанських поетів, що відбивали події XVIII століття, коли їх предки жили в Криму. П'єсу назвала "Е Маре, Ялан Дуня". Паралельно стукала в усі двері, щоб знайти підтримку для свого дітища - від кабінетів керівництва різних підприємств до віце-президента Всесвітньої ради греків зарубіжжя Ангелоса Асланідіса. Останній пообіцяв щомісяця виділяти театру 80 доларів. І обіцянки своєї виконав. Але зрозуміло, що цих коштів було явно недостатньо.

Поїздка на історичну батьківщину

Незважаючи ні на що, грецький театр живе і творить. І, мабуть, за відданість спільній справі колектив був винагороджений - його запросили на фестиваль грецьких театрів в Грецію який проходив з 1 по 13 вересня і  в якому сартанци були єдиними іноземцями. Фестиваль проводила мерія Зографу (одного з районів Афін), наші земляки привезли з собою до Греції постановку "Переселення греків з Криму", а також п'єсу про життя греків в Криму до переселення "Е Маре, Ялан Дуня". "Вистава проходила при переповненому театрі, побудованому в давньогрецькому стилі, - розповідає Марія Георгіївна. - На концерті був присутній весь депутатський корпус Зографу за участю мера Яніса Козекоса і його заступників, а також заступник міністра закордонних справ Греції Тодорос Касіміса. І, звичайно ж, безліч наших земляків, які перебували в той час в Греції".

Сартанцям в Зографу організували чудовий прийом, поселили в затишному пансіонаті. Розробили щільний план захоплюючих екскурсій - Афіни, Дельфи, Храм Зевса і античний Олімпійський стадіон, древній Акрополь і Пелопоннес, схили Парнасу і "пуп Землі". Організацією дозвілля гостей з України курірував не тільки співробітник мерії, а й один з його заступників. На прощання в честь Сартанського театру був організований прийом.

"Протягом усіх дванадцяти днів мальовничі пейзажі і романтичні вечори відвернули нас від повсякденних турбот, - розповідає одна з актрис театру Анна Лафазан. - Гаряче сонце зігріло нас, а тепле блакитне море огорнуло своєю ласкою".

Повернення додому швидко повернуло трупу з небес на землю. До того, що викликало захоплення в Афінах, дома були байдужі. У всякому разі чиновники. Театр, як і раніше, перебивається з копійки на копійку і в такому стані готується до свого ювілею. А віддавшая десятиліття відродженню румейського діалекту і розвитку культури греків Приазов'я Марія Гайтан зараз навіть не рахується керівником театру, оскільки такого за документами взагалі не існує. А існує ... гурток театральної студії.

Свої права, а головне - інтереси і статус колективу вона намагається відстоювати вже за допомогою прокуратури - Іллічівської районної та Донецької обласної. При цьому керівник відділу культури Маріупольської міськради Костянтин Ткаленко в дивному статусі театру не бачить особливих проблем.

Невже до цього дня жива біблійна істина "немає пророка в своїй Вітчизні" та театр потрібен лише невеликій купці ентузіастів?


Заключення:

Присутній на установчих зборах краєзнавець Аркадій Проценко розповів про історію довоєнного грецького театру, який був створений в 1932 році. У трупі було 24 артиста, в основному молодь. Режисером і зав. літературною частиною був Данило Теленчі. Розвиток театру було складним, влада не приділяла належної уваги, не було костюмів, декорацій. За п'ять років існування театру змінилося п'ять директорів. У грудні 1937 року театр був закритий, а дванадцять акторів - розстріляні.

Інші новини

  • Видатній грекіні, члену президії ГО "Союз греків України" Гайтан Марії Георгіївні - 80 років!
    Культура
    15 березня відзначає свій День народження видатна грекиня, людина з Великої літери, творець, керівник від Бога, душа всього грецького руху України - Гайтан Марія Георгіївна. В цьому році їй виповнюється 80 років. Вітаємо Марію Георгіївну з Ювілеєм. Бажаємо міцного здоров"я, довгих років життя, більше щасливих і світлих днів. Від Президії ГО " Союз греків України" та ГО " Ради національних спільнот України " Гайтан Марія Георгіївна нагороджена Почесними грамотами за значний особистий внесок в розвиток національного руху в Україні, за поданням Президії ГО " Союз греків України" - нагороджена орденом " За розбудову України".
  • Привітання з Днем Незалежності Греції та зпрошення до поїздки в грецьку столицю України - м. Ніжин
    Культура
    Шановні друзі! 25 березня всі греки світу, греки України відзначають День Незалежності Греції. Вітаємо, бажаємо процвітання та успіхів всім грекам, всім друзям греків - філєллінам. В цей день ГО "Союз греків України", ГС "Київське міське товариство греків імені Костянтина Іпсіланті" організовує поїздку комфортабельним автобусом до грецької столиці України - міста Ніжина для учнів нашої школи №139, які вивчають новогрецьку мову, а також для членів наших оранізацій, співробітників Посольства Грецької Республіки в Україні. Виїзд о 8-00 годині від школи (провулок Татарський, 1). В програмі - відвідування Ніжинського державного університету імені М.В. Гоголя ( корпусу старовинного ліцею, музею, картинної галереї), Музею старовинної книги ( більше 3000 томів з Грецького училища ( 16-17 сторіччя)), грецького кварталу, Соборів та грецьких Церков, могили знаменитих Братів Зосимів. І обов'язково - зустріч і спілкування з нашими друзями з Ніжинського міського товариства греків імені Братів Зосимів. Повернення до Києва о 20 годині. Прошу завчасно до 22 березня повідомити про своє рішення взяти участь у поїздці. Кількість місць ( 51 місце) обмежена.
  • Організаційне засідання конкурсної комісії по виборам Генерального директора Національної кіностудії імені О.П.Довженка
    Культура
    Відбулося перше організаційне засідання конкурсної комісії по виборам Генерального директора ДП "Національна кіностудія художніх фільмів імені О.П.Довженка". Приємно бути серед таких знаних особистостей як професор Скуратівський В.Л., професор Чміль Г.П., голова ГО "Товариство зв'язків з українцями за межами України". Працювали наполегливо. Затвердили двох кандидатів, яких допущено до участі в конкурсному доборі. Це Янчук Олександр Спиридонович та Слєпак Сергій Віленович. Наступне засідання відбудеться 18 березня 2019 року о 10 годині.