Київське міське товариство греків ім. Костянтина Іпсіланті

Доповідь на Круглому столі з нагоди святкування 100-річчя Дня Соборності України і Розширеного засідання Ради національних спільнот України

Доповідь на Круглому столі з нагоди святкування 100-річчя Дня Соборності України і Розширеного засідання Ради національних спільнот України

Корецький Микола Христофорович, Заслужений діяч науки ітехніки України,
професор, доктор наук з державного управління, Заступник Голови Ради національних спільнот України, Перший Віце-президент ГО "Союз греків України",
Голова ГС "Київське міське товариство греків імені Костянтина Іпсіланті"

22 січня щорічно відзначаємо День Соборності України.
Це Свято, яке встановлено у честь проголошення Першої Незалежності нашої держави та Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Незалежність України була проголошена 4 Універсалом Української Центральної Ради у 1918 році. І вже за рік, у той же день, на Софієвському майдані в Києві, відбулось офіційне об"єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в одну державу. 
"Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України - Західноукраїнська Народна Республіка ( Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились вікові мрії , якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина Незалежна Українська Народна Республіка". Ці слова прозвучали рівно 100 років тому. 
І через 100 років, в сучасних умовах, як ніколи гостро стоїть питання Соборності ( єдності ) України. Це свято, цей день повинні стати нагадуванням про те, яких зусиль жертовності коштувало нашим предкам об"єднання земель, які невпинно намагались і намагаються розділити та привласнити. Той самий ворог - російська імперія знову і знову намагається зруйнувати українську державність навіть через сотню років. Анексовано територію Кримського півострова, окуповані частина територій Донецької та Луганської областей, військовий конфлікт перекинувся в Керченську затоку, практично на все Азовське море. П"ять років тривають військові дії , щоденно гинуть українці за Свободу та Незалежність. Держава в стані війни, понесені великі втрати в виробничому та соціальному потенціалі. Але незважаючи на великі труднощі та випробування, які випали на долю українського народу нарешті формується Єдинна Незалежна Соборна Україна. На перші позиції вийшли такі державоутворюючі складові, як " Віра", " Мова", " Армія". Найболючі питання до яких навіть і не підходили у всі попередні роки нової Незалежності . А якщо щось і робилося, то зміни тільки негативно впливали на стан речей. 
Найболючі питання. До яких рекомендували не підходити, не чіпати, залишити на потім, Бо краще не буде, бо призведе до нових конфліктів. Бо "якраз коли зачіпили ці питання" - почалися конфлікти в Криму і на Донбасі. Навіть в нашому середовищі є прибічники такої теорії " невмешательства". Такі прихильники цієї теорії не розуміють, що розгляд найболючих і вкрай необхідних державотвоутворюючих питань є тільки привідом для нашого північного сусіда (ми же браття). Бо українці для нього завжди будуть винні, як в тому творі українського класика " що пан учора в карти грати не сідав, якби сьогодні -хоч трохи закуняв". 
"Віра". Нарешті український народ отримав єдинну православну автокефальну помісну Церков, визнану та рівну всім іншим церквам. Ось у мене інформація щодо стану релігійної ситуації у Київській області станом на 01.07.2017 року . Всього зареєстровано статути 1860 релігійних організацій 39 церков та конфесій. Тільки православ"я в області представляють 5 церков і одна єпархія (консисторія) . Це Українська православна церква МП - 727 релігійних громад, Українська православна церква КП- 430 , Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) - 22, Руська православна старообрядницька церква -1, Російська істино -православна церква -2, Харківсько-Полтавська єпархія (консисторія) Української автокефальної православної церкви (оновленої) УАПЦ(о) -1. А ще протестантські церки - євангельські християни -баптисти , християни віри євангельської, християни євангельської віри, церкви Христа, адвентисти сьомого дня, Свідками Єгови, пресвітеріанами, євангельськимихристиянами, мормонами, назарянами, методистами, Ще 80 статутів релігійних громад харизматичного спрямування. Київська Русь, чим ми гордимося, яка була хрещена в православ"ї, через сотні років стала такою толерантною державою, де якійсь Оделаджа зміг створити свою так звану Церкву і наживатися на безвір"ї Киян і українців, затопчуючи в багнюку віру православну наших предків. Як може діяти на території держави, яка потерпає від агресора, церков, яка напряму підпорядкована керівництву держави- оккупанта. Ми можемо сьогодні сподіватись на розум українського народу, є єдинна Православна церква України і біля якої повинні об"єднатися православні громадяни своєї держави. І в цій Церкві є такі моральні авторитети , як Святійший Патріарх Філарет, який всім своїм життям доказав відданість народу України. 
"Мова". Найболюче питання. Але раз і назавжди, нарешті проголошено є єдинна державна мова - українська мова. В Німеччині - німецька, в Греції- грецька, у Польщі - польська, у Вірменії- вірменська. Не можемо ні ми , ні держава сидіти на двох стільцях. Не можемо ми відкладати на потім, тільки консервуючи проблему, вирішення цього питання. Передавати цю проблему нашим дітям, онукам, правнукам, Ми сьогодні нарешті повинні це зробити. Те що лінувалися зробити наші батьки і діди. Ми живемо в Україні, в Українській державі (Єдинній . Соборній) і спілкуємося єдинною мовою - українською. Іншого не повинно бути. Для кожної національної спільноти яка проживає сьогодні в Україні як раз настав час прозріння і розуміння важливості мовного питання. Не лінуватися, не знаходити для себе якісь уловки та причини, а добиватися повного володіння і вживання української мови на всіх рівнях - вдома, на роботі, на відпочинку, в спілкуванні. Зрозуміти, що без цього не має майбутнього ні в нас, не має майбутнього в наших дітей. Ми повинні буди єдинними в цьому прагненні, бути єдинним українським народом. Але в той же час і забезпечиити вивчення мов націогальних спільнот на належному рівні. І держава вперше за 27 років зробила для цього перші кроки прийнятям Закону "Про Освіту", в якому забезпечується право національних спільнот вивчати мову в дошкільній та початковій освіті за рахунок державного бюджету. 
Рік тому назад в Будинку письменників ми презентували роман грецької письменниці Валіди Будагової " Теметерон", що означає в перекладі " народжені від однієї матері". Кожен із присутніх на презентації побачив в романі своє. Я , готуючи передмову до українського видання, хотів звернути увагу всіх, в першу чергу наших українських греків на те, чому 100 тисяч грузинських ( понтійських) греків на протязі 1-2 місяців стали вимушеними мігрантами, стали практично "жебраками" , бо були вимушені за безцінок розпродавати нажите десятками років майно, кидати будинки, квартири і з малими дітьми на руками, старими батьками їхати за тисячі кілометрів хоч і на прабатьківщину , але в чисте поле, в залізничні контейнери замість житла. в підвали, не знаючи мови- ставати в кращому випадку торговцями на базарі, в гіршому - прислугою та прибиральницями. Вже 30 років пройшло, а практично ніхто з переселенців по сьогоднішній день оговтатися від цього шоку не може. Мабуть пройде ще 2-3 покоління , коли вже зможуть повністю асимілюватися та знайти спокій. Ті ж самі проблеми - і одна з них " Мова". бо все життя прожили в Грузії, там народилися і прожило по 2-3 покоління , але грузинської не знали, або знали і говорили - я знаю, але мені краще спілкуватися російською. Бо в нас ніяк той "совок" не може вийти, дуже в голову вбили, що " російська мова" - це мова міжнаціонального спілкування. І ніяк без неї!. Бо ми - представники національних спільнот часто стаємо вразливими від маніпуляцій нашими " російськими сусідами". Так це на протязі останніх п"яти років як колись в Грузії з греками, відбувається з греками України. За це неможна мовчати, коли деякими керівниками під виглядом турботи за єдинний народ фінансуються і організаційно підтримуються сепаратистські організації, такі як греки ДНР; коли ще у 2012 році створюється так званна Грецька казача дивізія імені Митрополита Ігнатія , яка своєю метою спільно з Військом Великим Донським , ставило задачу повернення 100 тисяч греків Приазов"я на історичні землі Криму, з яких 240 років тому назад вони були виведені тим же Митрополитом Ігнатієм. Зрозуміло, що закладався міжнаціональний конфлікт між приазовськими греками і кримськими татарами. І такий сценарій, як один із сценарієв кремлівськими стратегами як раз і готувався. Щоб "казаки" кричали вже в Криму - путін прийди. Це не вигадки, і не наклепи. Зайдіть - все є в інформаційному просторі. Як і те, що путін на протилежність Україні і українському законодавству готує визнання греків корінним народом Криму і перйменування Криму - в Крим-Тавріду. Міна уповільненої дії закладається ним, як колись Сталіним під єдність багатьох народів, на багато років вперед. Вже 70 років як немає Сталіна, а весь світ не тільки на теренах Радянського Союзу, але й по всьому світу, де торкнулась рука Сталіна та його послідовників , трясе від такого втручання. Закінчуючи свій виступ закликом бути пильними, бути розумними, бути об"єднанами в намаганні побудувати Єдинну Соборну Державу - Україну.

Інші новини