Київське міське товариство греків ім. Костянтина Іпсіланті

«Архивні слухання на тему: «Греки України: документальний екскурс в історію»

«Архивні слухання на тему: «Греки України: документальний екскурс в історію»

Шановні друзі! Шановні члени ГС "Київське міське товариство греків імені Костянтина Іпсіланті"! Рада національних спільнот України спільно з нашим Товариством запрошує всіх Вас для участі в заході: 
«Архівні слухання на тему: «Греки України: документальний екскурс в історію», присвячені вшануванню пам’яті жертв масових репресій проти грецької національної спільноти». Організатори заходу від архівної системи: Центральний державний архів громадських об’єднань України та Центральний та Центральний державний кінофотофоноархів ім. Г.С. Пшеничного.
Місце і час проведення: ЦДАГО України (читальний зал), м.Київ-11, вул. Алмазова, 8.
26 лютого 2018 р., 14-00.
Просимо відкласти всі справи та в цей день - День пам'яті розстріляних греків Києва бути разом з нами.

З повагою, Корецький М., голова ГС "Київське міське товариство греків імені Костянтина Іпсіланті".

Інші новини

  • Μήνυμα του Προέδρου της Δημοκρατίας κ. Προκοπίου Παυλόπουλου προς τον Απόδημο Ελληνισμό με την ευκαρία της Εθνικής Εορτής της 25ης Μαρτίου
    Культура
    Εορτάζουμε την καθοριστική περίοδο της σύγχρονης Ιστορίας μας, την «Ανάσταση» του Γένους μας, η οποία οδήγησε στην εγκαθίδρυση του Νεώτερου κυρίαρχου Ελληνικού Κράτους. Υπό τα δεδομένα αυτά η Εθνική μας Επέτειος πρέπει ν’ αποτελεί, για κάθε Έλληνα και διαχρονικώς, πηγή Εθνικών Διδαγμάτων και Έμπνευσης. I. Η Επανάσταση του 1821 εκδηλώθηκε σε μιαν εποχή, κατά την οποίαν η πολιτική συγκυρία στην Ευρώπη, που ήταν τότε ουσιαστικώς το αποκλειστικό πεδίο διαμόρφωσης της διεθνούς πολιτικής, δεν εμφανιζόταν ευνοϊκή γι’ αυτήν. Και τούτο διότι οι γεωπολιτικοί συσχετισμοί και οι διαφόρων ειδών Συμμαχίες μεταξύ των «ισχυρών» της εποχής εκείνης δεν συνιστούσαν πρόσφορο έδαφος για την Εθνεγερσία των Ελλήνων.Εντούτοις, την 25η Μαρτίου το Έθνος των Ελλήνων τόλμησε την εξέγερση κατά του τουρκικού ζυγού και αγωνίσθηκε, με απαράμιλλον ηρωισμό, για την κατάκτηση της Ελευθερίας του και για την κατοχύρωση της Κυριαρχίας του.
  • Грецька операція 1937 року та розстріляні греки Києва
    Культура
    Греки України пережили свого часу і переживають зараз непрості часи. Дуже важко усвідомити ті події, через які пройшли більшість грецьких сімей. Перед Вами матеріали: протокол і акт розстрілу 25 греків як громадян тодішнього Радянського Союзу так і громадян Грецької держави. Останніх в цьому списку навіть більше, їх 19 чоловік. І це ще більше підкреслює злочинність влади, яка знищувала як своїх громадян , так і іноземних. В чому ж їх була вина, коли наприкінці 1937 року їх всіх по списку заарештували, потім катували, вимагаючи зізнання що вони є всі шпіони, і потім всіх 26 чоловік було приговорено до розстрілу? В наказі , який був надісланий з Москви (Москва, площа Дзержинського,2) записано:" Негайно привести у виконання приговор відносно всіх 26 чоловік, приговорених до розстрілу. Справи на них та акти виконання приговорів вислати до Москви!". Москва не залишала ні на хвилину в спокої Україну і українців незалежно від національності. І хто сьогодні дивиться в бік Москви - знайте , що сотні років до України біда приходила для всіх її мешканців незалежно від національності від Москви та Московії. І ось виконавці 25 лютого 1938 року вніч розстріляли всіх 26 греків в підвалах НКВС ( сьогоднішній Жовтневий палац), тіла погрузили навалом на автомобілі, заштабілювали і під покров ночі вивезли до підготовлених ям-могил на так званну "спецділянку" в лісі під Києвом (сьогодні це Національний заповідник "Биківнянські могили". В цьому страшному лісі, де практично 20 років закопували жертв репресій лежать поряд і українці, і німці, і поляки, і греки, і росіяни, і євреї... Практично представники всіх національностей України. Лежать без могил, без пам"ятників, без прізвищ, імен. Дуже велику увагу приділили пам"яті загиблих, репресованих поляків польські державні і громадські організації. Було побудовано цілий меморіал, виведені на дошки пам"яті імена всіх загиблих поляків. Щорічно їх могили відвідують представники уряду Польщі, політичні і громадські діячі, прості поляки, родичі загиблих. Родичі загиблих можуть сюди привести своїх дітей і онуків та показати місце, де поховані їх діди й прадіди. На жаль, цього не має у греків. Не має ні монумента, ні пам"ятника, ні таблички з іменами.
  • Вибори Генерального директора Національної кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка
    Культура
    Відомий український кінорежисер Олесь Янчук ("Таємний щоденник Симона Петлюри", "Нескорені", "Залізна сотня", "Голод 1933 року") був обраний Генеральним директором Національної кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка. Конкурсна комісія була сформована з представників кіностудії, Міністерства культури України, громадських організацій. До її складу увійшов і активно працював Заступник Голови Ради національних спільнот України, Перший віце-президент ГО "Союз греків України" професор Корецький М. На посаду Генерального директора претендували Сергій Слєпак та Олесь Янчук. Кожний підготував пропозиції та програму розвитку кіностудії, які презентував членам конкурсної комісії. По кожному кандидату була жвава дискусія, запитання, обговорення. Вважаємо , що і переможцю треба використовувати слушні пропозиції свого конкурента. Від цього виграє українське кіно, і в цілому Національна кіностудія художніх фільмів імені О.Довженка. Вітаємо Олеся Янчука, і всіх українців з обранням патріотичного, високваліфікованного, розумного керівника вітчизнянного "Голівуда" - Національної кіностудії.